Авіакатастрофа рейсу МАУ в Ірані — розслідування та вироки

Сьогодні, 8 січня, Україна вшановує пам'ять жертв авіакатастрофи. Йдеться про інцидент 8 січня 2020 року, коли Boeing 737-800NG авіакомпанії "Міжнародні авіалінії України" (МАУ), рейс PS752, що прямував з Тегерану до Києва, був збитий невдовзі після вильоту з аеропорту ім. Імама Хомейні. Усі 176 осіб на борту загинули: 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед жертв — громадяни семи країн, включаючи 11 українців (усі 9 членів екіпажу та 2 пасажири).

Новини.LIVE розповість всі подробиці про трагедію та як влада Ірану намагалась "зам'яти" скандал.

Перша реакція Ірану та суперечливі заяви

Перші заяви іранської влади стверджували, що літак зазнав аварії через технічну несправність. Глава Організації цивільної авіації Ірану (ОЦАІ) Алі Абедзаде виключив можливість ракетної атаки, назвавши її "неможливою з наукової точки зору". Українське посольство в Тегерані також спершу опублікувало заяву про аварію двигуна, але згодом цей текст прибрали з сайту.

9 січня журналіст The New York Times Крістіан Тріберт опублікував відео, на якому, як стверджувалося, відображено момент потрапляння ракети в літак.

Це відео зняв Наріман Гаріб, який працював на будмайданчику в Паранді. Прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо того ж дня підтвердив, що літак був ненавмисно збитий ракетою класу "земля-повітря" на основі даних канадської розвідки. Подібні заяви зробили США та Велика Британія. Згодом журналісти-розслідувачі Bellingcat підтвердили, що відео справжнє і збігається з траєкторією руху літака та ракети у той день.

Іран визнав свою провину 11 січня. Президент Хасан Рухані заявив, що трагедія стала наслідком "катастрофічної людської помилки", коли ракета системи Тор-М1 була випущена через помилкове розпізнавання літака як "ворожої цілі".

Причини трагедії: помилка оператора та людський фактор

Організація цивільної авіації Ірану 29 січня 2020 року підтвердила, що дві ракети Тор-М1 російського виробництва були випущені з пересувного комплексу ППО, який розташовувався на північний захід від аеропорту.

Іранська військова прокуратура у червні 2021 року повідомила, що система ППО була некоректно налаштована після перезавантаження, що призвело до помилкового визначення напрямку цілі. Оператор, не отримавши відповіді від координаційного центру, самостійно ухвалив рішення про запуск ракет, не маючи дозволу.

Міжнародні реакції та розслідування

У березні 2021 року Іран опублікував остаточний звіт, у якому вказав, що причиною катастрофи стала людська помилка. Проте Україна та інші країни відкинули цей документ, вважаючи його спробою приховати істинні причини трагедії. Україна вимагала прозорого розслідування, а також передачі чорних ящиків для аналізу. Під тиском міжнародної спільноти Іран у липні 2020 року відправив чорні ящики до Франції. Їхня розшифровка підтвердила, що літак зазнав зовнішнього впливу.

Судові вироки

Після трьох років розслідування і 20 судових слухань влада Ірану засудила десятьох військовослужбовців. Головний обвинувачений — командир системи Тор-М1 — отримав три роки ув’язнення за ненавмисне вбивство і ще десять років за ігнорування протоколу.

Інших військових засудили до термінів від одного до 13 років. Проте багато родичів жертв вважають ці вироки недостатніми та вимагають притягнення до відповідальності вищого командування.

Геополітичний контекст

Катастрофу неможливо розглядати окремо від ескалації конфлікту між США та Іраном. 3 січня 2020 року американський безпілотник ліквідував генерала Касема Сулеймані, одного з керівників Корпусу вартових ісламської революції. Іранська армія перебувала у стані підвищеної бойової готовності, побоюючись ударів у відповідь з боку США. В умовах цієї напруги цивільні літаки залишилися без належного захисту, а аеропорт імені Імама Хомейні не був закритий через побоювання викликати паніку.

Компенсації та пам'ять

Іран оголосив про виплату $150 тисяч родинам кожної жертви, проте багато родичів відмовилися від цих грошей, вимагаючи справедливого розслідування. Президент України Володимир Зеленський надав звання Героїв України загиблим членам екіпажу рейсу PS752, а саме — Володимиру Гапоненку, Олексію Наумкіну, Сергію Хоменку, Катерині Стадник, Ігорю Матькову, Денису Міхну, Марії Микитюк, Валерії Овчарук, Юлії Сологуб.

Нагадаємо, нещодавно, 25 грудня,  у Казахстані сталась авіакатастрофа. Президент Азербаджану звинуватив Росію у збитті літака.

Також у Південній Кореї триває розслідування авіакатастрофи, яка сталася 29 грудня.